• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Організація харчування дітей у ЗДО

/Files/images/DSC06090.JPG /Files/images/DSC06080.JPG

Перелік нормативно-правових документів, що регламентують організацію харчування у закладах дошкільної освіти

1. Закон України “Про дитяче харчування”
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах".
3. Наказ Міністерства освітиі науки України та Міністерства охорони здоров'я України від 17.04.2006 р. № 298/227 "Про затвердження Інструкції щодо організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.05.2006 № 523 \12397.
5. Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 р. № 667 "Про затвердження порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатнихнавчальних закладах" (із змінами і доповненнями).
6. Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 17.04.2006 № 298/227.
7.Лист Міністерства освіти і науки України від 21.06.2007 №1/9-394 "Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах".
8. Лист Міністерства освіти і науки України від 08.10.2010 № 1/9-705 "Про дотримання навчальними закладами вимог щодо якості та безпечності продовольчої сировини".
9.Спільний наказ листом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я від 15.08.2006 № 620/563 «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах»
10. Рішення 39 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 21.10.2009 р. № 249/09 «Про створення комунального підприємства «Комбінат дитячого харчування»
МІСЬКА ПРОГРАМА ''Дитяче харчування на 2012-2015 роки'', затверджена рішенням 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 16.10.2011 №495

Харчування дітей до 7 років

/Files/images/rebenok-ne-est-v-detskom-sadu.jpg

До трьох років харчування дитини вважається перехідним. Тобто дитина поступово призвичаюється до їжі дорослої людини. Чимало батьків намагаються якнайскоріше привчити дитину до загального столу і до тих страв, які їдять самі. Але це неправильно. Травна система дитини готова до перетравлювання дорослої їжі приблизно в сім років.
Олександра Тяжка, завідувачка кафедри педіатрії № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, професор.
Режиму харчування треба дотримуватися
До трьох років дитина має харчуватися не менше чотирьох разів на день. Якщо вона просить їсти частіше, не забороняйте їй між основними прийомами їжі з'їсти яблучко, печиво або випити соку. Їжа затримується в шлунку не більше 3,5-4 годин. Якщо за цей час дитина нічого не з'їла (печиво, цукерку, сік) і досі не хоче їсти, то батьків це має насторожити. Відсутність апетиту може свідчити про знижену секреторну діяльність шлунка, відхилення в діяльності підшлункової залози, печінки, або дитині не подобається їжа, яку їй зазвичай дають на обід чи вечерю.
Найкраще на сніданок давати молочну кашу: гречану, рисову або вівсяну. Не лінуйтеся приготувати свіжу кашу зранку. Якщо ваш малюк не дуже любить молочні продукти, давайте йому на сніданок овочеве пюре (картопля, морква, бурячок, цибуля, петрушка).
Не змушуйте дитину їсти зранку, якщо вона не хоче. Можна запропонувати їй випити молочко, не концентрований трав'яний чай (з ромашки, звіробою або зелений чай) чи просто переварену водичку. Це за умови, що дитина поснідає в дитячому садочку або вдома трохи пізніше. Інакше треба вмовити дитину з'їсти кашу.
На обід щодня дитина традиційно має їсти першу, другу і третю страви. Іноді вона просить добавку супу чи борщу і мама, заохочуючи до першої страви, насипає їй подвійну порцію. Таким чином, дитина наїлася супу і не може з'їсти другу калорійнішу страву. Тому до 3 років давайте малюку не більше 150-200 мл першої страви. М'ясо краще давати лише в обід з гарніром - картоплею, капустою чи кашею. Бажано, щоб дитина щодня їла м'ясо або рибу, можна чергувати ці продукти через день. Якщо харчова алергія, не давайте їй рибу до 3 років (до цього віку імунна система дитини майже повністю дозріває і захищатиме її від алергійних проявів).
Між обідом і вечерею - полудник. Запропонуйте дитині склянку молока, кефіру або соку з печивом чи булочкою.
Якщо на сніданок була каша, то на вечерю дайте овочеве пюре, і навпаки. Увечері до пюре чи каші можна додати варене яйце, потім можна з'їсти домашній сир з кефіром.

Їжа має бути смачною і гарною
/Files/images/orig.jpg

Дитина після року може відмовитися від тієї їжі, яку їй давали у перший рік життя: перетертої, несоленої. Тому не треба змішувати м'ясо з картоплею та морквою в одну масу. Їжа має виглядати апетитно і бути гарно оформленою, трошки підсоленою.
Для дитячого харчування не можна користуватися водою з-під крана, годиться вода "Старий Миргород", "Софія київська", артезіанська тощо.
Також важливо навчити дитину жувати. Ретельно перетертою їжа має бути лише до року. Після року картоплю в супі можна просто пом'яти ложкою, а моркву, буряк та інші овочі для пюре натерти на тертушку. Жувати дитина може вже тоді, коли в неї є верхні та нижні зуби, нехай навіть не всі.
Коли всі разом сідають обідати чи вечеряти, не можна давати дитині її кашу, а дорослим - іншу їжу. Це негативно впливає на її психічний розвиток. Краще погодувати дитину до того, як уся сім'я сяде до столу. Тоді вона буде вже ситою і навіть якщо з'їсть щось смажене чи копчене із загального столу, то дуже мало і це їй не зашкодить.
Ні в якому разі не годуйте дитину, коли вона плаче або в неї поганий настрій. Під час годування треба говорити лише про приємні позитивні речі. Інакше їжа не принесе користі.
Чого не варто їсти дітям
/Files/images/завантажене.jpg

До 6-7 років дітям не рекомендують вживати спеції, приправи, кетчупи тощо.
Не треба їсти смажену та копчену їжу, краще варену або печену. Звичайно, можна дати підсмажену котлету чи картоплю, але лише зрідка. До того ж лише ледь підсмажену, але не до темного кольору.
Не давайте дитині страви з грибів до 7-8 років.
Також у раціон дитини не треба вводити консервовані продукти, якщо вони призначені не для дитячого харчування. Консерви для дитячого харчування стерилізують та пастеризують без застосування консервантів, які шкідливі для дітей. Що пізніше дитина скуштує консервовану їжу, то краще. Консерви - їжа для екстремальних ситуацій: в дорозі, поході тощо.
Не варто давати дитині до 5 років газовані напої. Це може спричинити метеоризм, подразнення шлунково-кишкового тракту.
Цукерки, шоколад та інші солодощі давайте не раніше 3-4 років, але не часто.

За сучасного розмаїття продуктів харчування вибрати золоту середину між «смачною» і «корисною» їжею дуже складно. За сте­реотипним уявленням, «корисна» їжа завжди чітко дозована, пріс­на, з майже непомітними смаковими якостям. «Смачна» їжа — це обов'язково великі порції, святкові страви, які інтенсивно подраз­нюють смакові рецептори (дуже солодкі, солоні тощо). Витоки цих установок знаходяться у ранньому дитинстві, адже основні харчові переваги, культуру вживання їжі та здатність відчути момент наси­чення дитина засвоює, спостерігаючи за батьками.

Вплив педагогічних уявлень батьків

Протягом перших двох-трьох років життя дитина отримує спе­цифічне «дитяче» харчування. Більшість батьків, особливо під час виховання першої дитини, намагаються суворо дотримуватися реко­мендованого раціону. Вони чітко розмежовують приготування «дитя­чих» і «дорослих» страв. Це призводить до того, що дитина зазвичай їсть ледве солону або ледве солодку, негостру, відварену «корисну» їжу, а її батьки — «смачну»: смажену, копчену тощо. Спостерігаючи за до­рослими дитина мріє скоріше вирости і почати їсти лише «смачну» їжу. Так батьки несвідомо підштовхують дитину до вибору способу хар­чування.

Мама приготувала для дворічного Дмитрика вечерю: прісні овочі з перетертим відвареним м'ясом. Вона вмовляла його з’їсти цю «смакоту», що бути «великим, здоровим і сильним». Невдовзі з роботи повернувся тато Дмитрика і отримав порцію ароматної смаженої картоплі з рум'яною котлетою і солоним огірком. Тато їв із насолодою і вихваляв вечерю. Запах «дорослої» їжі і татові емоції не залишилися непоміченими. Дмитрик зробив висновок, що таку їжу йому не можна їсти, бо вона некорисна, проте дуже смачна. Тому коли він виросте, то буде їсти виключно «смачну» їжу, яку йому так хочеться спробувати.

Прикладів, що ілюструють вплив батьківської поведінки на хар­чові переваги дітей безліч. Усі вони доводять виняткове значення культури харчування батьків як моделі для наслідування дітьми.

У довгій черзі до кабінету лікаря Артем почав вередувати. Мама хлопчика миттєво дістала із сумки печиво. Артем взявся смаку­вати ласощі і заспокоївся, а його мама полегшено зітхнула. Хлопчик отримав урок: якщо нудно, то треба зайнятися жуван­ням. У дорослому віці така установка збільшує ризик потрапити в залежність від їжі через стрес або депресію.

Марійка дуже старалася, допомагала батькам прибирати квар­тиру. Після прибирання мама дала дочці цукерку зі словами: «Молодець, візьми цукерку!». А коли невдовзі дівчинка розки­дала іграшки по кімнаті і відмовилася їх прибрати, мама при­грозила: «Якщо не прибереш, залишишся без солодкого!».

Якщо така поведінка мами має систематичний характер, то врешті-решт у Марійки сформується умовний рефлекс: «Коли я хороша, слухняна і вихована — я їм смачне; якщо я погано по­воджуся, бешкетую, не слухаюся батьків — я не отримую солод­кого задоволення. Звісно, я хочу бути хорошою! За цукерку!».

Окрім індивідуальних харчових переваг, дитина також перей­має сімейні гастрономічні традиції. Поєднання продуктів, періо­дичність та обсяги споживання їжі — усе це переходить у спадок разом із загальним виховним багажем. На вибір стилю харчування дорослих так само колись вплинули їхні батьки. Протягом життя до цього впливу додалися фінансові можливості, релігійні погляди,

доступність певних продуктів у межах території проживання, а також вплив реклами.

Вплив засобів масової інформації

Саме реклама є одним із найбільш агресивних пропагандистів шкідливого способу життя і зокрема нераціонально­го харчування. Психологи встановили взаємозв’язок між частотою перегля­дів рекламних роликів дітьми віком від двох до шести років і проханнями купи­ти рекламований продукт. Повторний перегляд реклами збільшує озвучені запити удвічі. Тому нескладно передба­чити наслідки щоденного перебування дитини в приміщенні з увімкненим те­левізором, інтернетом або радіо.

Часто батьки замінюють нату­ральні компоти або соки на газовані напої, а молоко — на фасовані коктей­лі. Такий варіант економить час, та й вартість продуктів-замінників цілком прийнятна для сімейного бюджету. Наприклад, батьки дозволяють собі пляшку вечірнього пива, а дітям ку­пують його замінник — солодку газовану воду. Ані вітамінів, ані мінералів цей напій не містить. Як би маркето­логи не переконували в тому, що до­давання «натурального соку» ро­бить рекламований напій корисним для здоров’я, кількість консервантів, барвників та ароматизаторів свід­чить про зворотнє — його шкідли­вість. Особливу увагу варто зверну­ти на вміст цукру у газованих напоях. У одній пляшці його може бути до кількох столових ложок. А розрекла­мовані низькокалорійні солодкі на­пої містять фенілаланін, який стимулює вироблення адреналіну і посилює відчуття голоду. Для хворих на фенілкетонурію ця аміно­кислота взагалі є небезпечною для життя.

Отже, для того щоб сприяти розвитку адекватної харчової поведінки дитини, зберегти її здоров’я у майбутньому, батькам варто з дитинства систематично над цим працювати. Їхній особис­тий приклад, а також правила і принципи формування раціональ­них харчових звичок, допоможуть розвинути культуру харчування дитини.

Наказ від 03.01.2018 № 3 Про аналіз харчування дітей ДНЗ у 2017 році

Наказ від 03.01.2018 № 11 Про Раду з харчування у КЗ «ДНЗ № 62»

Наказ від 23.01.2018 № 24 Про організацію харчування вихованців КЗ «ДНЗ № 62» у 2018 році

Кiлькiсть переглядiв: 1671

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.